Святковий прапор Кролевецького району

ОРГАНИ ВЛАДИ

КРОЛЕВЕЦЬКОГО РАЙОНУ

офіційний сайт

Четвер, 17.08.2017 р.
Відомості про район









Райдержадміністрація







Районна рада

Керівництво ради

Виконавчий апарат ради

Депутати

Комісії

Сесії

Звернення громадян

План роботи ради
Районні програми
Сільські ради


Міжнародний літературно-мистецький фестиваль "Кролевецькі рушники"
Міська рада

Керівництво ради

Апарат виконачого комітету міської ради

Депутати

Комісії

Сесії

Графік прийому громадян


Програми міста

Регуляторна політика


Установи району

СЛУЖБА У СПРАВАХ ДІТЕЙ

1

Поштова адреса: 41300, м.Кролевець, вул. Комуністична,15, каб. №1,  № 3

Електронна адреса:  krolssd@ukrpost.ua

Номер телефону: (05453) 9-12-38

Прийом громадян щодня (окрім вихідних та святкових днів)

 

Склад служби:

Пугач Ірина Михайлівна -  начальник

Чумак Ганна Сергіївна – завідувач сектору опіки та піклування

Дуля Оксана Миколаївна – головний спеціаліст

Віталіна Вячеславівна Любива - спеціаліст І категорії

 

1

 

Дорогі діти!
Шановні дорослі!


Щиро вітаю вас із Днем Святого Миколая.
Сердечно бажаю всім здоров’я, добра, радості та великої духовної благодаті.
Щастя, добра та злагоди  вашим родинам!

Начальник  служби у справах дітей  Кролевецької районної державної адміністрації Пугач І. М. 


Нормативно-правові акти, що регулюють діяльність служби у справах дітей

Положення про службу у справах дітей Кролевецької районної державної адміністрації

Перелік документів необхідних для отримання інформації

Інформація про проведення профілактичної роботи щодо попередження випадків продажу алкогольних напоїв та  тютюнових виробів неповнолітнім в торгівельній мережі району

Інформація про хід виконання районних заходів з виконання Загальнодержавної програми  „Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2016 року”




Шановні батьки-усиновителі,
батьки – вихователі, опікуни, піклувальники

            Дитинство – це чудова пора сподівань на щасливе майбутнє та здійснення мрій. Кожна дитина має право на достойне та  щасливе життя.
            Захист дітей є одним із пріоритетів нашої держави і відповідно до Указу Президента України  щорічно, 30 вересня, відзначається День усиновлення. Символічно, що цей день співпадає з релігійним святом Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії.
            Святий обов’язок дорослих – зробити все можливе, щоб кожна дитина зростала в сім’ї, любові і достатку.
            Щиро дякуємо кожній сім’ї, яка усиновила дитину,  висловлюємо подяку кожному з прийомних батьків, опікуну та піклувальнику, які подарували дитині частинку свого серця і сімейний затишок.
            Прийміть  доземний уклін та найщиріші слова поваги. Ви дали кожній дитині, яка зростає у вашій сім’ї, найважливіше - щастя мати родину, тата і маму. Ви відкрили дитині своє серце, розділили з нею свою любов і душевне тепло.
           Дякуємо  педагогам, медичним, соціальним працівникам за щедрість сердець, за щоденну натхненну працю, за любов і турботу про дітей.
           Хай повниться дитячим щасливим сміхом ваша домівка, хай ростуть здоровими і успішними діти.
            Хай щедрість та милосердя Ваших душ заради ваших дітей примножується з кожним днем, а Віра, Надія і Любов ніколи не залишає ваші серця!

                  Зичимо всім здоров’я, добра та благополуччя!


СТОРІНКА УСИНОВЛЕННЯ

 

1

«Кожній дитині потрібна родина!»
Усиновлення – це процес, під час якого сподівання, мрії, культурні та релігійні переконання родини пов’язуються з дитиною, яка, у багатьох випадках, має власні сподівання, мрії та переконання.
Згідно ст. 207 Сімейного кодексу України усиновлення – прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що проводиться у найвищих інтересах дитини для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя

 

Особи, які можуть бути усиновлювачами
 (згідно статті 211 Сімейного кодексу України):

1.    Усиновлювачем дитини може бути повнолітня дієздатна особа.
2.    Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п’ятнадцять років.
3.    Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також особи, зазначені у частині 5 та 6 ст. 211 СкУ. Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі.
4.    Особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину. Якщо такі особи проживають однією сім’єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.
5.    Якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі. Якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі. Якщо такі особи проживають однією сім’єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.
6.    Кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується.
 
Якщо Ви прийняли рішення про усиновлення дитини, то Вам необхідно зробити 8 КРОКІВ:
 
1.    Звернутися до служби у справах дітей за місцем проживання, де Вам нададуть перелік документів, які необхідно зібрати для того, щоб стати кандидатом в усиновлювачі.
2.    Написати заяву про взяття на облік як кандидата в усиновлювачі, додавши необхідні документи.
3.    Отримати від служби у справах дітей висновок про можливість бути усинов-лювачем.
4.    Взяти направлення для знайомства з дитиною від обласної служби у справах дітей.
5.    Звернутися до служби у справах дітей за місцем проживання дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, до якої Ви отримали направлення для знайомства.
6.    Познайомитися з дитиною-сиротою чи дитиною, позбавленою батьківського піклування, та встановити з нею контакт у присутності працівника служби у справах дітей за місцем проживання дитини.
7.    Подати заяву до суду за місцем проживання дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, та отримати рішення про всиновлення.
8.    Забрати дитину додому.
 

ЦІ ДІТИ ЧЕКАЮТЬ НА РОДИНУ


З історії усиновлення

         Усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, існує здавна. Одним із перших джерел про сімейне влаштування стали закони вавілонського царя Хаммурапі (так званий Кодекс Хаммурапі), написані  приблизно у 1780 році до нашої ери. Ці закони регулювали чимало сфер життя, в тому числі відпо¬відальність і права сторін при прийнятті дитини в сім'ю. Зокрема, було записано:
у § 185 — якщо людина взяла в усиновлення малолітнього, який був занедбаним і виростила його, то цей вихованець не може бути витребуваним назад за позовом;
у § 191 — якщо людина, яка взяла в усиновлення малолітнього і виростила його, а той працював у неї в домі, потім завела рідних дітей і забажала повернути вихованця, то цей прийомний син не повинен піти ні з чим...
         Давні іудейські закони встановлювали, що діти-сироти повин¬ні жити в сім'ях своїх родичів, обов'язок яких піклуватися про них до повноліття.
          У Давній Греції афінські сім'ї всиновлювали дітей здебіль¬шого з причини бездітності або відсутності синів у шлюбі. Коли ж згодом у родині народжувався спадкоємець, то усиновлення все одно залишалося дійсним, а усиновлена дитина була рівна у правах з рідними дітьми і спадкувала майно батьків нарівні з усіма.
          У Давньому Римі усиновлення на початку свого існування от¬римує юридичну форму, правову, яка згодом через Візантію пе¬рейшла до християнського світу.
           Християнські імператори до Юстиніана І включно визначали усиновлення цивільно-правовим актом за допомогою якого усиновитель, виконавши певні вимоги закону, приймав у сім'ю на місце сина чи онука іншу особу із усіма особистими чи майно¬вими наслідками.
            У Візантії усиновлення мали дуже поширений характер. Ім-ператори, царі приймали до своїх родин  дітей, які згодом частіше самі ставали особами «царської крові».
             Візантійці здійснювали усиновлення добровільно з дотриманням інтересів дитини-сироти, яка не мала батьків чи родичів. Метою усиновлення було збереження і продовження роду усиновителів, чисельність і міцність громади, успадкування їхнього майна. Дитина, яку приймали у родину, отримувала згодом у спадок свою частку спадщини, навіть, якщо не був складений заповіт, що був у ті часи обов'язковим. Ніхто з рідних дітей чи родичів ні міг позбавити усиновлену дитину права отримати частку спад¬щини нарівні з іншими родичами. Ті ж, хто порушував таке право, підлягали покаранню у вигляді грошового штрафу на користі усиновленого і державної казни, а також церковним покаранням,
            До речі, церква відігравала значну роль у вирішенні питань шлюбу та сім'ї, а долею посиротілих дітей служителі цер¬ков переймалися завжди. По суті, початкові усиновлення здій¬снювалися лише церковними освяченнями, окремими молитва¬ми — Божественними, а пізніше, за часи правління Юстиніана І (519 рік), усиновлення стало оформлюватися цивільною процеду¬рою, але церковне освячення було обов'язковим. Служителі цер¬ков також визначали, що шлюбні відносини між усиновителем та усиновленим є неможливими.
           Церква не тільки освячувала усиновлення як процедуру, а і охороняла сам процес, слідкувала за долею дітей у родинах, ка¬рали батьків у разі порушення прав усиновленої дитини.
           На Русі за часів княжої доби турбота про дітей, які були сиро¬тами, покладалася, насамперед, на приватних осіб, частіше — кня¬зів. Це вважалося справою богоугодною. За часи правління Яро¬слава Мудрого дуже шанувалися сімейні традиції і благополуччя людей, головним осередком суспільства вважалася родина. Мате¬ріали літописів свідчать, що в Київській державі найбільшу владу мали князі, і саме вони найчастіше брали під опіку та всиновляли посиротілих дітей, будували сирітські дома, віддавали на свій розсуд дітей у прийми. Решта ж населення займалася добро¬чинною діяльністю щодо таких дітей, але загалом не всиновляла на законних підставах, а лише піклувалася про них. Церква надавала таким дітям житло, їжу та захист від усіх, хто міг їм заподіяти зло. Київські князі (911р.) брали під свою опіку зазви¬чай хлопчиків, навчали їх військовій справі, наукам, Закону Бо¬жому, певним ремеслам. Сама система допомоги знедоленим дітям, опіка над сиротами, бідними та жебраками називалася «громадським призрінням». Християнська сімейна мораль поширювалася по всій Русі. І це виражалося не тільки в опіці духовенства над сиротами, наданні їм житла при монастирях та подаванні милостині жебракам і знедоленим дітям, а й у розповсюдженні «штучного синівства», тобто прийняття «стороннього» в родину. В сім'ї, які всиновлювали сторонню дитину, разом жили і свої діти, і раби, і прийми.
              У 1037 році Ярослав Мудрий видав збірник законів «Руська правда», в якому закладені ідеї гуманного правління, а також йшлося про завдання охорони матерів, що безпосередньо сприяло б запобіганню сирітства.
            За часи правління Катерини II законодавство з питань уси¬новлення суттєвих змін не зазнало, батьківська влада над дітьми не мала обмежень і становище дітей загалом було скрутним або навіть жалюгідним. Діти-сироти закріплялися за «вихователями», ставали згодом їх кріпаками, залежали від них і фізично, і морально. Але слід зазначити, що почали з'являтися громадські установи, в які приймали підкинутих незаконнонароджених ді¬тей, де вони виховувалися до повноліття, після чого «отримували вільну». Переважно в таких установах були підкидьки купців чи міщан, котрих навчали «пристойному його стану ремеслу або про¬мислу».
            Катерина II перебувала під впливом західноєвропейських просвітницьких ідей, і опіка над сиротами в державній політиці посідала значне місце. З одного боку, вона наказувала влаштову¬вати їх у сім'ї «доброчинних та моральних людей», з іншого — у виховні будинки («шпиталі»), щоб «зменшити злидарство та бід¬няцтво, виховувати дітей з користю та на пожиток людськості». У виховних будинках вирощували «нову породу людей», дітей-громадян, які «спроможні слугувати Вітчизні справами рук своїх у різних мистецтвах та ремеслах». Але ж ідея «нового соціального прошарку» зазнала краху, тому що величезна кількість дітей просто помирала в такій системі виховання.
           Отже, держава знову заговорила про сімейне виховання й усиновлення, необхідність «кращої настанови вихованців у сім'ях селян справі майстра, фабриканта чи плугаря», де життя «просте, природне, як воно є, а не ті ходячі інструкції». Потреба в усиновленні не зникла. Воно відбувалося серед сільських жителів, у родинах, які не мали пря¬мих спадкоємців, а також у тих прошарках населення з високою християнською мораллю, що намагалися хоч подекуди врятувати вихованців (сиріт) від гибелі через соціально-економічну си¬туацію. Законодавство, присвячене усиновленню, стало розвиватися на початку 19 століття.

 


                                                                                                                            ″Дитина – дзеркало родини"
                                                                                                                                                                                 як у краплі води відбивається сонце,
                                                                                                                                                                                 так у дітях відбивається
                                                                                                                                                                                 моральна чистота матері і батька″
                                                                                                                                                                                                              В.Сухомлинський
         

                                                                                            Усиновлення – особлива дорога батьківства

Останній день першого місяця осені - 30 вересня -  є подвійно святковим. Саме цього  дня в Україні православні християни   вшановують святих Віру, Надію, Любов та матір їх Софію,  і   з 2009 року на державному рівні  відзначається  День усиновлення.
Співпадання цих свят не є  випадковим, а  таким що  символізує найкращі людські почуття та моральні чесноти, які виявляють люди, приймаючи в родини дітей, які за різних життєвих обставин втратили свою сім'ю.
           Великою щирою любов'ю зігрівають вони дітлахів у своїх родинах, дають їм надію на щасливе дитинство та щасливе майбутнє, вселяють у зболені дитячі серця і душі  віру в життя, навчають  бути самодостатніми, мудрими, впевненими у собі, виховують достойними  громадянами Української держави.
           День усиновлення – національне свято опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків - вихователів,  а також педагогів, лікарів, всіх тих, хто причетний до усиновлення та захисту прав дитини.
            Мета цього свята полягає у тому, щоб віддати належне тим родинам, які  прийняли дитину-сироту, та щоб надати статусу престижності цих сімей.
             Сьогодні в таких родинах у Кролевецькому районі зростають  8 усиновлених дітей, 12 дітей виховується в 6 прийомних сім’ях, та 38 дітей влаштовані в родину опікуна (піклувальника).
            Забезпечення права дітей на отримання якісної освіти, медичного обслуговування, захист житлових та майнових прав, залучення дітей до мережі соціально-культурних закладів - є основними напрямками соціально-гуманітарної сфери у нашому районі.
           Усиновлення – одна з пріоритетних форм влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Щороку, з первинного обліку дітей-сиріт  та дітей, позбавлених батьківського піклування, усиновлюється , в середньому, по 5 дітей,  як  громадянами України так і громадянами інших держав. У той же час, ще 28 дітей очікують на усиновлення.
Протягом 2012 року 2 подружжя - мешканці району, усиновили 2 дітей, позбавлених батьківського піклування. На сьогодні на обліку служби у справах дітей райдержадміністрації перебуває ще 1 подружжя - кандидати в усиновлювачі.  Відрадно, що є сім’ї, які готові усиновити двоє, а то і троє дітей одразу.         
            Традиційно вважається, що усиновлення - це вирішення проблем дитини, яка втратила сімейне оточення, але усиновлення - це і вирішення проблем дорослих, які хочуть виховати дитину,  яка народжена не ними, але потребує саме їх любові та піклування. Усиновлення може стати чудовою нагодою для створення великої дружньої і щасливої родини. Усиновити дитину-сироту — означає проявити милосердя.
              Доброта та любов - головне, що ми повинні дарувати нашим дітям. Адже діти - це наша надія та наше майбутнє. Щоб ця надія здійснилася, ми, дорослі, повинні пам'ятати про свою відповідальність, піклуватися про кожну дитину. Особливо про дітей, які залишилися без батьківської опіки.
В останні роки в районі  розширюється мережа прийомних сімей -  не менш пріоритетна форма сімейного виховання.  Прийомна сім’я та дитячий будинок сімейного типу - це влаштування дітей у сім’ї громадян України на спільне проживання та виховання. Таке влаштування не передбачає виникнення родинних зв’язків, що настають у результаті усиновлення. У прийомну сім’ю можна взяти на виховання від 1 до 4 дітей. У дитячому будинку сімейного типу можуть виховуватись від 5 до 10 дітей. Держава сплачує за утримання дітей у прийомній сім’ї та дитячому будинку сімейного типу два прожиткових мінімуми щомісячно залежно від віку дитини. Грошове забезпечення осіб, які взяли на себе місію виховання дітей – 35 % від суми коштів, що нараховуються на утримання дітей, але не більше 1,5 прожиткових мінімуми, встановлених для дорослої працездатної людини. З 01 січня 2009 року держава також сплачує опікунам два прожиткових мінімуми на дитину.
              Дітям, які втратили родину, може допомогти кожен, хто небайдужий. Одні - усиновлять і виховають дитину, інші - допоможуть дитині знайти батьків, треті - нададуть фахову консультацію тим, хто хоче усиновити або тим, хто вже усиновив і стикнувся з проблемами. Головне, щоб ми всі намагалися допомогти кожній дитині вирости у любові та повазі.
               У  День усиновлення дякуємо всім: батькам – усиновителям, прийомним батькам, опікунам, піклувальникам, які дарують дітям справжнє відчуття рідного дому й батьківську опіку. Спостерігаючи за їхнім життям, розуміємо, що всі вони здійснюють життєвий подвиг.
         Прийміть доземний уклін і найщиріші слова поваги всі, хто долучився до цієї шляхетної справи, хто зігрів маленькі серця теплом і ніжністю. Хай щедрість і милосердя ваших душ заради наших дітей примножується з кожним днем, а Віра, Надія і Любов ніколи не залишає ваші серця! 
              Вітаємо тих донечок і синів, мрії яких збулися, які знайшли своїх батьків в усиновленні, в прийомних сім’ях, у дитячих будинках сімейного типу. Цим діткам може бути і півроку, і два, і, навіть, вісімнадцять,  — але це завжди буде їх свято.
         Всіх небайдужих людей, які готові взяти дитину-сироту в сім’ю, здійснити її мрію, надати  тепло, любов, допомогти здобути якісну освіту та виховати гідною людиною, запрошуємо до  служби у справах дітей районної державної адміністрації, яка знаходиться за адресою: місто Кролевець, вулиця Комуністична, 15,  тел. 9-12- 38.


НОВИНИ СЛУЖБИ 


   17 грудня 2012 року начальник служби у справах дітей районної державної адміністрації  Пугач І.М. взяла участь у судовому засіданні Кролевецького районного суду, де розглядалась справа щодо поновлення матері у батьківських правах відносно сина.  За 12 років жінці вдалося стати на правильний шлях та вести нормальний спосіб життя. Справа  вирішилась  позитивно, дитина повернулась до матері.


   Приємними подіями розпочався листопад місяць у прийомній сім’ї Єгорових.  Дружня родина поповнилась прийомною дитиною – дівчинкою 12 років. З 2008 року в сім’ї вже перебуває на вихованні та спільному проживанні три прийомні дитини – троє дівчат. До речі, цього року одна з них успішно закінчила школу і стала студенткою Глухівського державного педагогічного університету імені О. Довженка.
 Всі члени родини радо прийняли  «новеньку», оточили її загальним піклуванням та любов’ю.  Щасти тобі, дівчинко!


   З 03.09.2012 служба у справах дітей Кролевецької районної державної адміністрації взяла участь у проведенні в районі  Всеукраїнського профілактичного заходу „Урок, який організовується щороку з метою  надання дітям з сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, адресної допомоги в підготовці до нового навчального року та осінньо-зимового сезону; виявлення дітей шкільного віку, не охоплених навчанням на початок учбового періоду, усунення причин та умов даного явища, соціального захисту виявлених дітей, запобігання їх бездоглядності та безпритульності.
   Протягом серпня-вересня 2012 року  було обстежено 16 сімей, у яких проживають діти, які опинились у складних життєвих обставинах.  29 дітям з цих сімей було надано адресну допомогу  шкільним приладдям, одягом та взуттям.
   4 дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, які у нинішньому навчальному році вперше пішли до школи, від голови Кролевецької районної державної адміністрації Шпринделя О.О. були  вручені вітальні листівки  та подарунки у вигляді повного набору шкільних приладь для першокласника.
   Станом на 05.09.2012  у районі виявлено 6 дітей, які не приступили до занять.  Двоє з них повернені на навчання до державних професійно-технічних навчальних закладів, троє влаштовані до загальноосвітніх навчальних закладів.  1 дитина  не навчається, оскільки  ще не повернулась від родичів, які проживають за межами області.  Батькам цих дітей роз’яснено про  відповідальність у законному порядку, щодо забезпечення здобуття дітьми освіти та належне виконання батьківських обов’язків.  



Державні ресурси
Офіційне Інтернет-представництво Президента України

Офіційний портал органів виконавчої влади України

Верховна Рада України. Пошук законодавчих документів.

Інтернет-представництво Сумської обласної державної адміністрації

Сумська обласна рада

Запобігання проявам корупції

ДПА



Доступ до публічної інформації



Статистика

Цікаві посилання




Приймальня

Відповідає вимогам
Valid HTML 4.01 Transitional Valid CSS!

Пошук по сайту Пошук по сайту



версія для друку версія для друку





Погода в Кролевці

Deprecated: Function set_magic_quotes_runtime() is deprecated in /home/krolrda/public_html/engine/inc/mods/linkfeed.php on line 295 Deprecated: Function set_magic_quotes_runtime() is deprecated in /home/krolrda/public_html/engine/inc/mods/linkfeed.php on line 301