Warning: date(): It is not safe to rely on the system's timezone settings. You are *required* to use the date.timezone setting or the date_default_timezone_set() function. In case you used any of those methods and you are still getting this warning, you most likely misspelled the timezone identifier. We selected 'Europe/Helsinki' for 'EET/2.0/no DST' instead in /home/krolrda/public_html/engine/init.php on line 34 Warning: date(): It is not safe to rely on the system's timezone settings. You are *required* to use the date.timezone setting or the date_default_timezone_set() function. In case you used any of those methods and you are still getting this warning, you most likely misspelled the timezone identifier. We selected 'Europe/Helsinki' for 'EET/2.0/no DST' instead in /home/krolrda/public_html/engine/init.php on line 34 Warning: date(): It is not safe to rely on the system's timezone settings. You are *required* to use the date.timezone setting or the date_default_timezone_set() function. In case you used any of those methods and you are still getting this warning, you most likely misspelled the timezone identifier. We selected 'Europe/Helsinki' for 'EET/2.0/no DST' instead in /home/krolrda/public_html/engine/init.php on line 34 Warning: date(): It is not safe to rely on the system's timezone settings. You are *required* to use the date.timezone setting or the date_default_timezone_set() function. In case you used any of those methods and you are still getting this warning, you most likely misspelled the timezone identifier. We selected 'Europe/Helsinki' for 'EET/2.0/no DST' instead in /home/krolrda/public_html/engine/init.php on line 34 Warning: date(): It is not safe to rely on the system's timezone settings. You are *required* to use the date.timezone setting or the date_default_timezone_set() function. In case you used any of those methods and you are still getting this warning, you most likely misspelled the timezone identifier. We selected 'Europe/Helsinki' for 'EET/2.0/no DST' instead in /home/krolrda/public_html/engine/engine.php on line 136 Warning: date(): It is not safe to rely on the system's timezone settings. You are *required* to use the date.timezone setting or the date_default_timezone_set() function. In case you used any of those methods and you are still getting this warning, you most likely misspelled the timezone identifier. We selected 'Europe/Helsinki' for 'EET/2.0/no DST' instead in /home/krolrda/public_html/engine/engine.php on line 136 Warning: strtotime(): It is not safe to rely on the system's timezone settings. You are *required* to use the date.timezone setting or the date_default_timezone_set() function. In case you used any of those methods and you are still getting this warning, you most likely misspelled the timezone identifier. We selected 'Europe/Helsinki' for 'EET/2.0/no DST' instead in /home/krolrda/public_html/engine/modules/show.short.php on line 81 Warning: strtotime(): It is not safe to rely on the system's timezone settings. You are *required* to use the date.timezone setting or the date_default_timezone_set() function. In case you used any of those methods and you are still getting this warning, you most likely misspelled the timezone identifier. We selected 'Europe/Helsinki' for 'EET/2.0/no DST' instead in /home/krolrda/public_html/engine/modules/show.short.php on line 81 Warning: date(): It is not safe to rely on the system's timezone settings. You are *required* to use the date.timezone setting or the date_default_timezone_set() function. In case you used any of those methods and you are still getting this warning, you most likely misspelled the timezone identifier. We selected 'Europe/Helsinki' for 'EET/2.0/no DST' instead in /home/krolrda/public_html/engine/modules/show.short.php on line 146 Warning: date(): It is not safe to rely on the system's timezone settings. You are *required* to use the date.timezone setting or the date_default_timezone_set() function. In case you used any of those methods and you are still getting this warning, you most likely misspelled the timezone identifier. We selected 'Europe/Helsinki' for 'EET/2.0/no DST' instead in /home/krolrda/public_html/engine/modules/show.short.php on line 146 Warning: date(): It is not safe to rely on the system's timezone settings. You are *required* to use the date.timezone setting or the date_default_timezone_set() function. In case you used any of those methods and you are still getting this warning, you most likely misspelled the timezone identifier. We selected 'Europe/Helsinki' for 'EET/2.0/no DST' instead in /home/krolrda/public_html/engine/modules/show.short.php on line 146 Warning: date(): It is not safe to rely on the system's timezone settings. You are *required* to use the date.timezone setting or the date_default_timezone_set() function. In case you used any of those methods and you are still getting this warning, you most likely misspelled the timezone identifier. We selected 'Europe/Helsinki' for 'EET/2.0/no DST' instead in /home/krolrda/public_html/engine/modules/show.short.php on line 146 Warning: date(): It is not safe to rely on the system's timezone settings. You are *required* to use the date.timezone setting or the date_default_timezone_set() function. In case you used any of those methods and you are still getting this warning, you most likely misspelled the timezone identifier. We selected 'Europe/Helsinki' for 'EET/2.0/no DST' instead in /home/krolrda/public_html/engine/modules/show.short.php on line 150 Warning: date(): It is not safe to rely on the system's timezone settings. You are *required* to use the date.timezone setting or the date_default_timezone_set() function. In case you used any of those methods and you are still getting this warning, you most likely misspelled the timezone identifier. We selected 'Europe/Helsinki' for 'EET/2.0/no DST' instead in /home/krolrda/public_html/engine/modules/show.short.php on line 150 Warning: date(): It is not safe to rely on the system's timezone settings. You are *required* to use the date.timezone setting or the date_default_timezone_set() function. In case you used any of those methods and you are still getting this warning, you most likely misspelled the timezone identifier. We selected 'Europe/Helsinki' for 'EET/2.0/no DST' instead in /home/krolrda/public_html/engine/modules/show.short.php on line 150 Warning: date(): It is not safe to rely on the system's timezone settings. You are *required* to use the date.timezone setting or the date_default_timezone_set() function. In case you used any of those methods and you are still getting this warning, you most likely misspelled the timezone identifier. We selected 'Europe/Helsinki' for 'EET/2.0/no DST' instead in /home/krolrda/public_html/engine/modules/show.short.php on line 150 Warning: date(): It is not safe to rely on the system's timezone settings. You are *required* to use the date.timezone setting or the date_default_timezone_set() function. In case you used any of those methods and you are still getting this warning, you most likely misspelled the timezone identifier. We selected 'Europe/Helsinki' for 'EET/2.0/no DST' instead in /home/krolrda/public_html/engine/modules/show.short.php on line 268 Warning: date(): It is not safe to rely on the system's timezone settings. You are *required* to use the date.timezone setting or the date_default_timezone_set() function. In case you used any of those methods and you are still getting this warning, you most likely misspelled the timezone identifier. We selected 'Europe/Helsinki' for 'EET/2.0/no DST' instead in /home/krolrda/public_html/engine/modules/show.short.php on line 268 Warning: date(): It is not safe to rely on the system's timezone settings. You are *required* to use the date.timezone setting or the date_default_timezone_set() function. In case you used any of those methods and you are still getting this warning, you most likely misspelled the timezone identifier. We selected 'Europe/Helsinki' for 'EET/2.0/no DST' instead in /home/krolrda/public_html/engine/modules/date.php on line 24 Warning: date(): It is not safe to rely on the system's timezone settings. You are *required* to use the date.timezone setting or the date_default_timezone_set() function. In case you used any of those methods and you are still getting this warning, you most likely misspelled the timezone identifier. We selected 'Europe/Helsinki' for 'EET/2.0/no DST' instead in /home/krolrda/public_html/engine/modules/date.php on line 24 Warning: date(): It is not safe to rely on the system's timezone settings. You are *required* to use the date.timezone setting or the date_default_timezone_set() function. In case you used any of those methods and you are still getting this warning, you most likely misspelled the timezone identifier. We selected 'Europe/Helsinki' for 'EET/2.0/no DST' instead in /home/krolrda/public_html/engine/modules/date.php on line 25 Warning: date(): It is not safe to rely on the system's timezone settings. You are *required* to use the date.timezone setting or the date_default_timezone_set() function. In case you used any of those methods and you are still getting this warning, you most likely misspelled the timezone identifier. We selected 'Europe/Helsinki' for 'EET/2.0/no DST' instead in /home/krolrda/public_html/engine/modules/date.php on line 25 Warning: date(): It is not safe to rely on the system's timezone settings. You are *required* to use the date.timezone setting or the date_default_timezone_set() function. In case you used any of those methods and you are still getting this warning, you most likely misspelled the timezone identifier. We selected 'Europe/Helsinki' for 'EET/2.0/no DST' instead in /home/krolrda/public_html/engine/modules/date.php on line 27 Warning: date(): It is not safe to rely on the system's timezone settings. You are *required* to use the date.timezone setting or the date_default_timezone_set() function. In case you used any of those methods and you are still getting this warning, you most likely misspelled the timezone identifier. We selected 'Europe/Helsinki' for 'EET/2.0/no DST' instead in /home/krolrda/public_html/engine/modules/date.php on line 27 Warning: date(): It is not safe to rely on the system's timezone settings. You are *required* to use the date.timezone setting or the date_default_timezone_set() function. In case you used any of those methods and you are still getting this warning, you most likely misspelled the timezone identifier. We selected 'Europe/Helsinki' for 'EET/2.0/no DST' instead in /home/krolrda/public_html/engine/modules/date.php on line 27 Warning: date(): It is not safe to rely on the system's timezone settings. You are *required* to use the date.timezone setting or the date_default_timezone_set() function. In case you used any of those methods and you are still getting this warning, you most likely misspelled the timezone identifier. We selected 'Europe/Helsinki' for 'EET/2.0/no DST' instead in /home/krolrda/public_html/engine/modules/date.php on line 27 Історія Кролевецького ткацтва » Кролевецька районна рада
Святковий прапор Кролевецького району

ОРГАНИ ВЛАДИ

КРОЛЕВЕЦЬКОГО РАЙОНУ

офіційний сайт

Понеділок, 20.11.2017 р.
Відомості про район









Райдержадміністрація







Районна рада

Керівництво ради

Виконавчий апарат ради

Депутати

Комісії

Сесії

Звернення громадян

План роботи ради
Районні програми
Сільські ради


Міжнародний літературно-мистецький фестиваль "Кролевецькі рушники"
Міська рада

Керівництво ради

Апарат виконачого комітету міської ради

Депутати

Комісії

Сесії

Графік прийому громадян


Програми міста

Регуляторна політика


Установи району

Історія Кролевецького ткацтва

Анатолій КАРАСЬ

Початок

Ткацтво на Україні існувало із доісторичних часів. Воно було розповсюджене по всій Україні й використовувалось до середини ХХ століття з архаїчним приладдям та верстатами або “кроснами”, які на Полтавщині та Чернігівщині виявляли стару словесну термінологію, дуже подібну до мови західних слов’ян, а ще більше - до сербської мови.

Ткацький промисел був розвинений ще за старокняжої доби. Головним матеріалом для ткацтва були льон та коноплі переважно місцевого походження.

Під час археологічних розкопок, які проводилися в місті Кролевець на лівому березі річки Реть (мікрорайон Подолове) було знайдено напівземлянку ранньослов’янського часу V-VІІст., в якій знаходилися прясла - матеріальна річ, яка говорить про наявність та розвиток ткацького ремесла на цьому місці.

В 1631 - 1646 роках в Україні перебував французький військовий інженер, відомий картограф Гійом Левасер де Боплан. В книзі про Україну він писав: “Жінки займаються прядінням льону і вовни, з яких роблять полотно і тканини для щоденного вжитку... Вони взагалі розуміються на всіх ремеслах, хоча бувають більш вдатними ніж інші у тих чи іших заняттях; трапляються й такі, чиї знання у порівнянні з загалом значно ширші”.

Історик О.Лазаревський у праці наводить документ за 1671 рік, з якого видно, що в Кролевці з цього року ремісники мали цеховий устрій. Були такі цехи: слюсарний, ковальський, котлярський, гончарний. Про ткацький не сказано, значить його ще не було.

На початку ХVІІ століття міста на Україні мали переважно хліборобський характер, бо промисловість була ще мало розвиненою. В цей час в північних полках виділяються великі торговельні осередки: Стародуб, Чернігів, Ніжин, Новгород-Сіверський, Кролевець, Мглин, Київ, Переяслав. Згодом, у 1754р., за часів гетьманування Розумовського на російських кордонах було скасовано мито. Торгівля між містами Росії та України вже не мала перешкод. Економіка України стала складовою частиною загальноросійської – формувався всеросійський ринок.

Дослідниця кролевецького ткацтва Є.Ю.Спаська писала, що дату заснування ткацького цеху в Кролевці не встановлено, але за даними Рум’янцевського опису 1765 - 1769 років, до нього вже входило 34 ткацькі двори, що нараховували майже 100 душ. Переважно це були безземельні посполити.

Найбільш заможні ткачі (переважно міщани) мали учнів, які працювали на господаря за отримуване навчання. Є.Спаська вважала, що дату організації ткацького цеху в Кролевці можна віднести на кінець ХVІІ-го - початок XVІІІ століть.

Своєрідною була технологія заготівлі сировини для тогочасного ткацького виробництва. Спочатку вибирали плоскінь – стеблини чоловічого роду конопель, які давали тонше волокно та швидше дозрівали. Потім брали жіночі стеблини, вибираючи їх із землі з корінням. Ставили в копи на полі, щоб висохли стебла, там же й молотили. Після чого відвозили додому, мочили в ставках чи річках. Після вимочування висушували та терли на терлиці, тіпали і м’яли ногами, щоб звільнити коноплі від костриці й дістати чисте прядиво. Потім волокно зв’язували у мички, насаджували на прядку, чесали, після чого пряли із нього нитки, які скручували за допомогою веретена – конусоподібної палички з потовщенням посередині. Поруч з ним використовувалась й механічна прядка, що в 2,5 рази прискорювала та полегшувала працю. Хоча вона була відома ще з ХІVст., але тільки в ХІХст. прядка витіснила веретено.

В кінці XVІІІст. в нашому регіоні працювало дві суконні фабрики: одна генерал-фельдмаршала, графа К.Г.Розумовського в Коропському повіті Новгород-Сіверскої губернії біля містечка Батурина, інша – князя Юсупова в Прилуцькому повіті Чернігівської губернії, в селі Ряшках (за 15 км від Прилук). У 70-х роках ХVІІІ століття грубе сукно цих фабрик продавалося по 1 копійці за аршин (71,12 см). Багато льняного полотна виробляли в селах Стародубського полку за ціною 2 коп за аршин. У селі Вишеньки на Десні виробляли тонке полотно по 25 - 35 копійок за аршин. Біля Тонелі була парусна фабрика Румянцева. Про Кролевецьке ткацтво, як окремий центр кустарних виробів, в цей період ще згадки немає

У Кролевецькому районному краєзнавчому музеї знаходиться найстаріший рушник з витканою датою “1838”. Рушник на льняній основі з природним барвником ниток з рідкісним малюнком двоголових орлів з опущеними крилами. Етнограф, археолог Хведір Вовк (1847 - 1918), писав, що варіації орлів на рушниках простежуються за зображенням їх на царських грошах. Виявляється все дуже просто! Автор цих рядків перепровірив за каталогом повсякденні тогочасні загальнодержавні монети. Дійсно, орел на рушнику 1838 р. такий же, як на мідних монетах: 1 коп, 2 коп, 3 коп, 5 коп, 10 коп що випускалися в 1827 р. та з 1830 по 1839р.р. На цих монетах, як і на рушнику, гербовий орел має специфічний малюнок, який зветься серед нумізматів як орел з розпростертими крилами. На рушнику 1838р. над двоголовим орлом розташовано три корони. На монетах початку ХVІІІст. над орлом були дві, або навіть одна корона. Канонізоване зображення імператорських корон з’являється на монетах, починаючи з 1710р. Мабуть, саме тому двоголового орла з трьома коронами знаходимо на печатках кролевецького міського Магістрату 1790р., кролевецької міської Ратуші 1818р., кролевецького міського Правління 1824р. Тому природно, що на кролевецьких рушниках завжди зображувався двоголовий орел з трьома коронами на голові. По-перше, його було вдосталь на загальнодержавних монетах, а по-друге, він використовувався на міській печатці.

Запроваджена Х.Вовку методика дозволяє датувати виявлені рушники за малюнком орлів, зображених на них. Х.Вовк, посилаючись на В.Б.Антоновича, писав, що орли на кролевецьких рушниках походять не від російського державного орла, а разом із російським орлом від візантійських орлів, що їх відтворювали на предметах архієрейської відправи; ці орли дуже легко перейшли й на рушники, які також мають літургічний ужиток на архієрейських службах.

У Кролевецькому краєзнавчому музеї знаходиться інший рушник, який за часом виготовлення можна віднести до 1830 - 1840-х років. Його виконано на професійному рівні майстром вищої кваліфікації. Це свідчить про наявність в першій половині ХІХст. майстрів високого рівня.

Заслужений художник України І.П.Дудар, який все життя віддав Кролевецькій фабриці художнього ткацтва, вважає, що нитки на цих рушниках фарбовані червцем.

Дійсно, з червця (Coccus іllіcіs), комахи фіалково-чорного кольору, що живе на листі дуба, виробляли червону фарбу всіх відтінків (від ясночервоної до темнобурої). Їх збирали в червні і сушили. Крім того, фарбу добували з коріння марени, крапу (Rubіa tіnctorum), які висушували та перемелювали на порошок. Рушник 1838 року зроблено за старою технікою “під парки”, тому він двосторонній – малюнки лицьової та зворотної сторін однакові. Наприкінці XІX століття застосовуватиметься інша, простіша техніка, рушники будуть робити односторонніми.

Розвиток

На Кролевецькій виставці сільських виробників в 1851р. із льняних та конопляних виробів були представлені: “холсты, столовое бельё, крестьянские платки, рядна, льняная пряжа, нитки, нитяные чулки, колпаки, перчатки, бичева, пеньковая (конопляна- А.К.) лошадиная упряжь и рыболовные снасти”. Ці вироби були визнані “вполне удовлетворительными”, вони належали повітам: Сосницькому, Глухівському, Кролевецькому, Новгород-Сіверському, Новозибківському, Конотопському, Борзнянському та Ніжинському.

Архівні документи за 1855р. дають цікаві відомості стосовно ремісничої промисловості в м.Кролевець:

ЦЕХ КІЛЬКІСТЬ ЦІННІСТЬ
майстрів підмайстрів учнів всього виготовленних щорічно виробів по трьохрічній складності крб.
кравців 36 4 16 56 200,5
чоботарів 99 16 18 133 500,21
пекарів 42 - - 42 300,75
різників 50 - - 50 450,77
ковалів 28 3 1 32 40,97
гончарів та пічників 51 - - 51 150,52
ткачів 150 20 35 205 300,94
підсумок: 456 43 70 569 1944
не цехових ремісників 103 - - 103 550
Всього: 559 43 70 672 2494

Виявляється, що вже у 1855р. серед ремісників найбільше було ткачів. Навіть учнів теж було серед них найбільше. Можливо це через збільшений попит на ткацькі вироби на всесвітньо відомому осінньому Кролевецькому Ярмарку, а також через популярність ткацтва як ремесла, що давало змогу заробити гроші для сім’ї, покращити її матеріальні умови. За наступні 40 років кількість ткачів в самому місті збільшиться аж у вісім разів, а населення тільки в 1,5 рази. В цьому році мешканців міста нараховувалось 6888 душ, будинків було 821, з них тільки один цегляний. У 1854р. рогата худоба в місті коштувала 15 крб. за голову, кінь - 30 крб.

В 1860 р. по Чернігівській губернії було зібрано 50 тис. пудів льону на суму до 150 тис. крб. сріблом. В цей час деякі робітниці за зиму встигали напрясти до 4 пудів пряжі, по 7 крб. за пуд, заробляючи до 25 крб. за зиму.

З відомостей Кролевецької міської поліції за квітень 1863 року: робітники поденщики в день отримували: чоловік - 35 коп., жінка - 16 коп.

В березні 1863р. фунт (0,409 кг) ниток білих коштував 51 коп., сірих - 30 коп., одна курка коштувала тоді 25 коп.

В 1865р. в Кролевці мешканці займаються ткацтвом льняних “узорчатых скатертей и свадебных рушников (полотенца), цена коим на месте от 1 руб 50 коп. до 5 руб. Из Кролевца этого товару ежегодно отправляется в Новоросийский край на сумму 50000 рублей”. За офіційними джерелами, ткачів - 150, гончарів - 25. В інший книзі цього ж року видання знаходимо, що в 1863р. в Кролевці проживало 7312 душ, ткацтвом займалося 208 чоловік, щорік збували ткацької продукції на суму до 50 тис. крб. в Сумах, Ромнах, Полтаві, Харкові. Як бачимо, книги одного року видання дають різну кількість ткачів у місті, у Н.Домонтовича це 150 осіб, у П.Семенова - 208. Можливо, перший з них порахував майстрів, а другий майстрів з підмайстрами та учнями.

Прядінням ниток в Чернігівській губернії займалися в основному зимою та ранньою весною, не тільки дорослі, а й діти з 10 років. Доброю пряжею славилися разкольницькі посади. Із посконної пряжі, крім полотна для селянської білизни і мішків, ткали скатертини, ковдри, сподні. Ширина полотна була від 10 до 12 вершків, довжина від 5 до 20 аршин в сільському продажу. Ткацтвом переважно займалися весною, з березня.

У 1891р. в місті нараховувалося ткачів-кустарів близько 1200 осіб. Крім того, в прилеглому до міста селі Подолове ткачів було 90 осіб, в навколишніх хуторах - 155. Із 623 будинків ткачів 207 мали по одному верстату, а в 416 будинках - їх було від двох до п’яти. Якщо отримували замовлення на більш ширшу тканину, вузькі верстати замінювалися на ширші. Кролевецькі ткачі відзначалися великою посидючістю і залишали ткацтво тільки під час польових робіт, але ткали і під час жнив в негоду. Оскільки ткацтво в цей час давало малий заробіток, то ткачі доповнювали його, при можливості, іншою випадковою працею.

Жіноче населення міста та повіту цінувало роботу на бурякових ланах. Восени за чищення буряків платили по 10 копійок за пуд (16,4 кг). Дві жінки очищали в день від 100 до 160 кг буряків, тобто, отримували від 60 копійок до 1 карбованця в день на двох.

Незважаючи на малі заробітки, населення не залишало ткацтва. Діти з шести, семи років починали сукати цівки, деякі вже з десяти років сідали за верстат. Більшість ткачів робила дешеві рушники. За пару таких рушників довжиною приблизно 215 см та шириною 40 см ткаля отримувала 20 - 25 копійок. За день можна було виготовити не більше, ніж півтора рушника. В лавці вони коштували 60 - 80 копійок за пару. Виготовляли також дорогі рушники, розміром від 2,5 м до 3,5 м довжиною та від 0,4 м до 0,5 м шириною. За пару таких рушників ткачі отримували від 30 копійок до 1,3 карбованця, а в лавці вони коштували 1,5 - 5 крб. Найдорожчими були миропільські рушники, складні у виробництві, техніка виготовлення яких була не багатьом відомою. Такого рушника рідко хто міг зробити навіть 100 см в день. За набірну скатертину, що робилася без човника, ткачі отримували від 30 копійок до 1 карбованця. В 1891 році за день ткач отримував в середньому 10 - 30 коп., за термінове замовлення - до 40 копійок. Деякі старі ткачі залишали своїх учнів у себе робітниками на річну оплату: підліток отримував 5 - 6 крб., дівчина, котра уміла ткати - 10 - 12 крб., ткач - 30 - 35 крб. в рік. Господар годував, а взуття та одяг робітник повинен був мати свої. Ткачі в цей час повністю залежали від торговців, серед яких найбагатшим був Іван Риндін. На 1891 рік його фактури були прикрашені медалями: Бельгійської, Паризької, Лондонської, Тунісської виставок, він також мав почесні відгуки та медалі з виставок Копенгагена, Барселони та багатьох російських. За свідченням ткачів, Риндін хитрощами примушував їх працювати тільки на нього. Так, він надавав сировину та приймав продукцію за вагою, не рахуючи втрати при виробництві. Таким чином ткач завжди залишався винним кілька десятків грамів ниток. Дехто з них мав боргу перед ним по 30 - 35 крб. Це не давало змоги ткачу працювати на іншого замовника. “В таком неприглядном положении находятся ткачи г. Кролевца, произведения которых имеют весьма широкое распространение, но это не влияет на их благосостояние, а дает барыши одним торговцам” - писала Доливо-Добровольська в 1891р.

В цьому році кролевецькі ткачі ще зовсім не знали широкого верстата - “стан-самолет”, який дозволяв робити швидше. Такий верстат закупив у Москві І.Риндін. Але він стояв без діла. Кролевецькі ткачі казали, що в них немає часу вчитися працювати на ньому, та якщо Риндін поставить комусь цей верстат, то цим ще більше закріпостить ткача і неодмінно понизить робочу плату. Стан їх може покращитися тільки тоді, коли збільшиться обсяг збуту ткацьких виробів. Доливо-Добровольська направила листа в Кролевецьку земську повітову та міську управи з пропозицією взяти на себе роль посередників. Наполягала найняти ткача з Костромської губернії для навчання кролевецьких ткачів робити на “самольотних” верстатах.

Частина населення Кролевецького повіту та села Подолове займалися виготовленням полотна і сукна з місцевої пряжі, отримуючи при цьому за ткацтво полотна від 3 до 12 копійок, в залежності від його ширини, а за сукно - від 2,5 до 3 копійок за аршин. За виготовлення конопляної пряжі отримували 10 коп., льняної - 12 - 15 коп. за фунт (0,409 кг).

З 1864 р. в Росії почали діяти органи місцевого господарського самоврядування - земські установи. Вони виконували обов’язки з будівництва шляхів, лікарень, шкіл, допомагали розвитку кустарних промислів.

В 1892р. Кролевецьке земське Зібрання постановило заснувати повітовий кустарний комітет, вибрало членів комітету, асигнувало 300 крб., але цю постанову губернатор опротестував, а потім її відмінили на тій підставі, що не було прийнято жодної програми комітету. Згодом кустарний комітет був затверджений зі своїм статутом.

В 1893р. для Чернігівської губернської земської управи виявилося необхідним: вивчення ткацького промислу в місцях найбільшого розвитку ткацтва; ознайомлення з потребами та бажаннями ткачів Чернігівської губернії. Для цього губернською управою був запрошений народний учитель Н.А.Голосов, якого управа відрядила до Московської та Костромської губерній. При поверненні йому дали друге відрядження в північні повіти Ченігівської губернії. Голосов в звіті писав, що середній заробіток ткача в Костромській губернії становить 35 - 40 коп. в день за 16- ти годинної праці на добу (ткачі однієї сім’ї змінювали один одного). Ціни на знаряддя ткацького виробництва в середньому по Чернігівській губернії були 12 крб. (в тому числі верстат коштував 5 крб.) Але чимало старих ткачів казали Голосову, що не продадуть свій верстат і за 75 крб. Автор звіту писав, що губернія має кілька тисяч ткачів разом з “порабощенными промышленником Рындей в г.Кролевце и окрестностях его”. Головна проблема ткачів губернії – збут готової продукції.

У 1894р. в місті найголовніший кустарний промисел – ткацтво. Бавовняну пряжу ткачі брали у борг у місцевих торгівців, їм же збували виткані рушники. Ткацтвом займалися в основному зимою, але безземельні міщани ткали майже цілий рік.

Наш знаменитий земляк, художник, мистецтвознавець Олекса Грищенко (1883 - 1977), згадуючи дитинство, так описував кролевецьке ткацтво: “... З усієї України, та навіть з Московщини, приїздили на ярмарок 14 вересня - на Чесного Хреста - закуповувати квітчасті рушники. Орнаменти кролевецьких рушників й барвисті плахти, виткані руками наших селянок. У кожній хаті, в околицях міста, було чути рівномірний стукіт верстатів: крізь білі нитки основи, вліво і вправо, швидко бігали човники з різнобарвними нитками піткання. Рушники з білого полотна, один метр завдовжки на сорок сантиметрів завширшки, що прикрашали в наших домах божники, мали на кінцях, вишиті хрестиками, пишні червоні узори, що зображували фантастичних райських птахів, вигаданих звірів, людські постаті й стилізовані дерева та рослини.

Вовняні плахти ткалися шахівницею з жовтогарячих, червоних і цитринових ниток. Один її кінець оздоблювався китичками. Цими плахтами часом застилали підлогу, але переважно їх носили в свято замість спідниці”. Про вишиті божники Олекса Васильович, перебуваючи довгий час за кордоном, можливо помилився. Божники, як правило, були довгі та вузькі, різниця величин між довжиною та шириною дуже значна. Та це й зрозуміло, треба було обрамити ікону як зверху, так і з обох боків, та опустити божник нижче самої ікони. В Кролевецькому районному краєзнавчому музеї знаходяться божники кінця ХІХ - початку ХХст.: витканий - 16,5см х 343см, вишитий - 24см х 435см.

У 1893 р. повітове земське Зібрання затвердило статут Кролевецького повітового кустарного комітету. В 1894р. Чернігівське губернське (!) земське Зібрання постановило надати допомогу ткачам-кустарям Кролевця, влаштувати в місті земський кустарний склад для продажу ткачам пряжі, верстатів та іншого по заготівельній ціні з невеликою процентною надбавкою для покриття складських витрат; демонстрації ткачам кращої техніки ткацтва нових узорів та іншого; сприяння збуту витканих виробів. Сьомого жовтня цього ж року Кролевецьке земське Зібрання надало 300 крб. кустарному комітету на придбання матеріалів та знарядь для ткацького виробництва. До комітету були обрані: “В.И.Рудзинский, Н.П.Савицкий, Н.П.Иванов, А.И.Байдаков, С.М.Дубницкий, И.Е.Рындин, К.Н. и Н.Г. Кузьминские, священник отец Григорий Имшенецкий и И.Р.Бутейко”.

Завідувати кустарним складом був запрошений на постійну службу від губернського Земства Н.А.Голосов з жалуваням 50 крб щомісячно.

Другого вересня 1895р. кустарний комітет постановив допомагати кустарям наданням позички на придбання зі складу знарядь ткацького виробництва. Головою комітету був вибраний Іванов Микола Петрович, скарбником Бондаренко Митрофан Васильович. На другому засіданні 24 вересня комітет постановив надати позичку кустарю на придбання "самолетного станка" через агента Голосова. На третьому засіданні 4 жовтня комітет займався розглядом програми щодо зібрання відомостей стосовно ткацького промислу. “Стан самолет” це широкий двочовниковий верстат, на який треба більше зусиль, тому на них працювали здебільшого чоловіки.

В жовтні 1895р. Кролевецьке земське Зібрання виділило на 1896р. 300 крб. на допомогу ткацькому промислу, 300 крб. - на відкриття в Кролевці, і ще не менш як у двох місцях, - відділення книжкового складу губернського Земства для продажу книжок населенню. На засіданні повітового земського Зібрання зазначалося, що в конопляній та льняній промисловості в повіті дуже незадовільно організоване вимочування та подальша обробка волокна. Тому Зібрання постановило просити через губернське Зібрання Міністерство Землеподілу, щоб в Кролевецький повіт на тривалий час направили інструктора з обробки конопель та льону для навчання місцевого населення кращим прийомам обробки цих культур.

В 1895р. в Кролевці займалися виготовленням риболовних снастей, гончарством, “другие (особенно горожане и жители сел, близких к городу) приготовляют портьеры, скатерти, рушники, куски материи. Тканные по древним малороссийским образцам вещи чрезвычайно красивы и изящны. Выделяются еще рядно, ковры и попоны из смеси бумажных волокон (льняних - А.К.) с пенькою. Многие сельские ткачи заняты приготовлением сукна и холста из местной пряжы”.

Зі звіту Н. Голосова на 1 січня 1897р. за 18 місяців праці з дня відкриття знаходимо, що ткацьким складом користувалося 190 ткачів; тут же наводяться всі їхні прізвища. За цей час складом ткацьких виробів було придбано продукції на 6570,54 крб. (з них на 5714,66 крб за готівку), продано на 6502,98 крб., залишок склав 738,64 крб.

Товари продавалися зі складськими надбавками, тому різниця в сумі між придбаним та проданим показана разом із залишком. Це були “полотенца, рушники колковые, божники, скатерти, гардины Миропольские, Киевские, драпри, полотно”. Все це виготовлялося в Кролевці. Тільки в одну Москву цих виробів було відправлено Московському кустарному складу та Московському торгово-промисловому музею на суму 1017,73 крб.

За переписом 1897р. в місті проживало 10375 душ.

В кінці ХІХст. великими скупниками Кролевецьких ткацьких виробів була сім’я Риндіних. У 1930-ті роки дослідниця Є.Ю.Спаська провела пошукову роботу щодо висвітлення кролевецького ткацтва. Нам відома її публікація за 1962р. про Риндіних.

Згідно з цими відомостями на початку ХІХст. всі Риндіни були ткачами. Серед них видатним майстром вважався Леонтій Риндя, який “сам умів придумувати узори і брав іх з морозу”. З сином Єремієм він розносив свої й сусідські рушники по численних ярмарках. Таким чином, ставши не тільки ткачем, а й посередником, Л. Риндя заробляв гроші. Очевидно, це давало прибуток, тому Риндя почав займатися в більшій мірі торгівлею саме як посередник між численними виробниками та покупцями. Попит на рушники був великий, потреба в них виникала при всіх важливих подіях в житті: весіллі, народженні, смерті, а також для вбрання хати. В середині ХІХст., - писала Є.Спаська, - Єремій Леонтійович Риндін став прикажчиком московського мануфактуриста Прибилова. Торгував пряжею і різними мануфактурними товарами у власній лавці під дзвіницею ставши згодом не тільки заможнім купцем, підприємцем а й поміщиком (прикупивши татищівські лісні угіддя). Синам Єремія вже не довелось сидіти за верстатом, виконуючи тяжку працю ткача. Василь успадкував батьківські ліси й землі, Іван став багатим торговцем. Ткачі купували у Риндіних високоякісну пряжу, “торбошники” розносили, а “возовики” розвозили різну мануфактуру по ярмарках Чернігівської губернії, Полтави, Харкова, Києва інших міст України та Росії. У 80-х роках в Харкові відкрився постійний магазин Риндіна. Згодом Іван Риндін став акціонером Мазуринської мануфактури, скупником підприємств, “рушниковим королем”, демонструючи експонати на закордонних виставках.

В кінці ХІХ ст. Іван Риндін був найбільшим скупником кролевецьких ткацьких виробів; тільки на Кролевецькому складі товарообіг досягав 200 - 300 тис. крб. на рік. Помер Іван Єремійович Риндін в липні 1915р. в Кролевці.

У 1902р. в Росії найбільше виробництво ткацьких виробів, розповсюджено було в Кролевецькому повіті Черніговської губерні, та Грайворонському повіті Курської губернії. В Кролевецькому повіті ткацтвом займалося до 1,5 тис. осіб.

В Чернігівськії губерні сировина для виробництва в основному бралася кустарями на місцевих базарах та ярмарках і тільки частково виготовлялася в своєму господарстві; де ткацтво ще не стало промислом, а було необхідністю для домашніх потреб. Ціни на ткацькі вироби були різні, але в основному не дуже високі. Так, за аршин “холста”, в залежності від його товщини та ширини, отримували від 3 - 7 до 10 - 12 копійок, за "полотно" - від 25 копійок і дорожче, за мішок - 30 - 40 копійок за штуку, за “пару рушников - 20 - 25 коп. ( хотя в местных лавках те же рушники стоят 60 - 80 к. пара)”. На початку ХХст. кролевецькі ткацькі вироби продавалися за кордон.

В деяких книгах, щоб показати невеликі заробітки ткачів, писалося, що рушник продавався за 1,5 - 5 крб., а ткач при цьому отримував за пару рушників лише 20 - 40 коп. Так пишеться в книгах: “Історія міст і сіл Української РСР. Сумська область” за 1973 р., сторінка 326, “История городов и сел УССР. Сумская область” за 1980 р., сторінка 334. Але це зовсім не так. За рушник, що продавався в лавці за 1,5 - 5 крб. ткач отримував від 30 коп. до 1,3 крб. Цю помилку повторюють інші публікації, тому що використовували тільки одне джерело - вищеназвані книги. Так це зроблено в книзі “Місто рушникового дива” за 2001 р., сторінка 26, читаючи яку можна зробити висновок, що це ціни кінця ХVІІІ століття. Помилки повторюються в багатьох газетних публікаціях. В журналі “Киевская старина” за жовтень 1903р. була передрукована з газети “Санкт-Петербургских ведомостей” (№ 236) стаття нашого земляка з містечка Вороніж Івана Спиридоновича Абрамова (1874 - 1960 ) “Кролевецкие ткачи”. Її автор з 1900 по 1933 роки викладав в школах С.-Петербурга. В статті писалось, що кустарне ткацьке виробництво здавна було розповсюджене в значній кількості у Чернігівській губернії. Найбільш відомий Кролевецький повіт та деякі поселення Глухівського, що прилягали до Кролевецького. Так, наприклад, в містечку Вороніж в ратуші зберігся цеховий запис, з якого видно, що ткацький промисел процвітав тут у ХVІІст. В Кролевці, писав автор статті, майже всі ткачі навіть під час польових робіт не припиняють ткацьке виробництво. “Когда я проходил ранним летним утром по городу, через открытые узкие окна отовсюду доносилось постукивание “верстатей”, виднелись усердно склонившиеся за работой старые и юные ткачи и ткачихи”. Автор писав, що тчуть тут знамениті кролевецькі рушники, які привернули до себе увагу на останній кустарній виставці в С.-Петербурзі. Місцеве земство допомагає ткачам, але зроблено ще мало, щоб поставити цей промисел на належну йому висоту і впорядкувати збут рушників, яким зараз займаються місцеві капіталісти - колишні ткачі, на чолі з Риндею. Капіталісти роздають матеріал і платять за роботу. На запитання автора замітки до ткача, скільки той виготовляє рушників за день, ткач відповів, що два - три, заробляючи при цьому 40 - 50 копійок, а хлопець - до 25 копійок. На жаль, І.Абрамов не написав приблизних розмірів рушників і складу ткацької сім’ї, що виготовляла, начебто, два - три рушники за день. Малоймовірно, щоб один ткач виготовив за день той кролевецький рушник, яким ми його знаємо - довжиною більше трьох метрів, шириною до півметра. Автор публікації відмічав, що хоча кролевецькі рушники часто демонструються на виставках, матеріальної користі від цього ткачам мало. Так, один з кращих ткачів, Федір Риндя, розповів, що за рушник, створений ним власноруч, на Паризькій виставці присудили срібну медаль, а на останній Петербурзькій - золоту. Але він її не отримав, тому що за неї йому треба було заплатити 83 крб. Йому приємніше було отримати 25 крб., якими нагородили його на виставці в Нижньому Новгороді.

Якщо наприкінці ХІХ ст. кролевецькі ткачі ще не знали, що таке “станки-самолеты“ і як на них працювати, то на початку ХХст. вони вже навчали інших. Так, у 1908р. в містечку Нові Басани Козелецького повіту Чернігівської губернії проводились курси з навчання ткацтва. Вони поділялися на два періоди: весняний та осінній, по півтора місяця кожний. На весняний було прийнято 12 учнів. З Кролевця було доставлено три “станка-самолета”, а також приїхав кролевецький ткач - інструктор.

В 1910 р. кролевецький склад кустарних виробів дав збитку на 229 крб. 61 коп. Завідуючий складом пояснював, що збиток отримали внаслідок великих подорожних витрат на ярмарки. Уникаючи цих витрат, у 1911 р. кустарний склад дав прибутку 226 крб. Завідуючий складом заявив, що до привозної на склад ціни сировини він додає п’ять процентів, а потім продає цей товар; на вироби, дивлячись на якість, він додавав від п'яти до десяти процентів, а на більш оригінальні - 20 - 25 %. Повітова земська Управа рекомендувала завести квитанційну книгу та утримуватися від відправлення виробів на ярмарки.

У Списку торгово-промислових підприємств за 1911- 1915р.р. знаходимо, що в самому місті торгували ткацькими виробами чотири чоловіки: Анікієнко Федір Дмитрович, купець, торгівля 1911 - 1913р.р., Аспин Ілья (Єлисейович - ?), купець, торгівля в 1911 - 1913р.р., Риндін Іван Єремійович, купець 2 гільдії, торгівля в 1911 -1915р.р., мав два склади в 1914 - 1915р.р., Рева Григорій Олександрович, торгівля в 1911 - 1913р.р.

На одному із засідань Кролевецького повітового земського Зібрання, що відкрилось 30 вересня 1913 року, заслуховувалася доповідь № 40 повітової земської управи про участь Кролевецкого повітового земства у виставці російських кустарних виробів у Берліні 19 січня 1914 року, де говорилося про бажану появу російських виробів і “в частности кустарно-ткацких изделий кролевецкаго земства и уезда на Берлинской выставке в целях ознакомления с ними заграничных покупателей и связанного с ними сбыта изделий за границу”. Земське зібрання постановило брати участь у виставці; потрібну суму на дорогу взяти з обігового капіталу кустарного складу. Як бачимо, ткацькі вироби були вже настільки відомі, що їх не соромилися показати на Всеросійській виставці за кордоном.

Викладач Кролевецької чоловічої гімназії А.Д.Гурьєв писав в 1914р., що, незважаючи на втрату Кролевцем свого торгового значення (за перенесенням ярмарку в Ромни торгівля стала місцевою), ткацькі вироби вивозяться скупниками в різні міста Російської імперії та частково за кордон.

У 1915р. в Чернігові була видана книга з картами губернії, де Кролевець називається “праотцом ткацтва”, в якому цим промислом займається 1826 осіб. Зазначалося, що ткацький промисел був розвинений, головним чином, в південних повітах губернії, а саме:
Кролевецькому - 2405 ткачів;
Козелецькому – 854;
Ніжинському – 920;
Борзнянському – 512;
Остерському – 443;
В губернії займалося ткацтвом 2325 чоловіків і 3254 жінок.
Всього: 5579 осіб.

В ці роки у Кролевці ткали полотно, рушники, плахти, одіяла, скатерті. Плахти виготовляли в повітах: Кролевецькому, Ніжинському, Козелецькому, Остерському, Сосницькому, Черніговському та інших. Плахти за оригінальністю свого орнаменту були гордістю народної творчості України. На закордонних виставках в Парижі, Чікаго вони були нагороджені високими нагородами. В одному із зал палацу в Тюільрі в Парижі меблі були оббиті українськими плахтами, а стіни декоровані кролевецькими рушниками. Кролевецькі рушники знаходилися в колекціях Київського та Чернігівського музеїв, в музеї імператора Олександра ІІІ в Петербурзі.

Двадцять четвертого липня 1915 року газета “Черниговская земская неделя” повідомила: “г.Кролевец. Событие момента в городе (да и в уезде) это кончина крупного землевладельца и коммерсанта Ивана Еремеевича Рындина, давно уже болевшего и за последние годы не принимавшего непосредственнаго участия в ведении своих дел. В самое последнее время покойным сделан на собственныя средства мраморный иконостас (в русском стиле) в соборном храме г.Кролевца, коего И.Е. много лет состоял церковным старостою”.

Використання кролевецьких рушників на весіллі

На 1 січня 1916р. в Кролевці діяла нижча реміснича школа з трьома відділеннями. Вивчались такі ремесла: “слесарно-кузнечное, столярно-токарное и ткацкое”. Всіх учнів в школі було 298 чоловік. Виходить, що під час війни дітей навчали ткацтву, яке було вже відоме на весь світ.

В краєзнавчому музеї на виставці рушників 2002 року знаходилися два довгих рушники родини Н.Д.Сірої. Виконані вони однаково, окрім написів. На одному з них написано “Кролевецъ” на іншому "ма.р. 1918", тобто, 1918 рік. “Ма” - можливо ім’я Марія, “р.”- прізвище. Хоча в місті декілька місяців правив революційний комітет, на рушниках того часу зображені двоголові орли з короною - герб Російської імперії. Для ткача, що робив цей рушник, ця влада була миттєвою. Тому і зображали кролевецькі ткачі звичні для них узори. Тільки з нитками в 1918р. вже, мабуть, були проблеми, тому що червоні нитки на цьому рушнику різного відтінку. Це й зрозуміло - йшла громадянська війна, торговельні зв’язки в державі були зруйновані, тому кролевецькі ткачі робили свої вироби з чого доведеться.

Піднімаючи питання про розвиток ткацтва на Кролевеччині, не можна обійти увагою нові відомості про його занепад в перші десятиліття радянської влади, яка писала тільки про його піднесення та зростання після зникнення глитаїв - скупників.

Наш земляк, що зараз мешкає в Канаді, Григорій Сірик написав цілу низку книг - спогадів. В одній з них знаходимо інформацію, що на Стрітення 1930 р. він з батьком востаннє був на кролевецькому ярмарку. Літом 1933 року він привіз віз дров з метою виміняти їх хоча б на один буханець хліба, але ярмаркова площа була вже добре зарослою бур’янами. Йому вдалося поміняти дрова у двох випадкових жінок на одну склянку солі.

Автор мемуарів пише, що кролевецьких ткачів влада зігнала у кооперативне товариство “Відродження ”. “З виробів цього “Відродження” в Кролевці деколи можна було купити початки і кінці клітчастої тканини, що більше надавалася на мішки ніж жінкам на спідниці”. Те, що кролевецькі ткачі залишали ткацтво і вимушені були шукати іншу роботу, це факт, про який свідчать і люди, а ось щодо незадовільної якості кролевецьких виробів - виникають сумніви. Майстри ж залишилися ті самі, хіба що нитки доброї якості були в дефіциті. Та й на двох фотографіях (1920 - 1930р.р.), що дійшли до нас, із зображенням здавання ткачами власних виробів в артіль “Відродження”, бачимо рушники нормальної якості.

Г.Сірик згадує, що з 1933 по 1941 роки Кролевець перетворився на мовчазне, безлюдне обдерте місто: “Огорожа, ворота, хвіртки міщани попалили їх на огрівання. Дерев’яні крамниці на ярмарковій площі зникли, сама площа і міський сад заросли бур’янами і реп’яхами, у 1940 році навіть парашутна вежа, що нагадувала шибеницю, була вже напівзруйнована. Кам’яниці понад площею стояли з повибиваними вікнами і дверима”. У 1940 - 1941 роках лише артіль “Відродження”, пише автор, нагадувала, що Кролевець ще не без людей. Там було збудовано декілька нових будинків і перехожому здавалося, що там працювали люди. Велика кількість колишніх кролевецьких ткачів та інших ремісників вимушені були працювати на торфорозробках коло річки Реть та біля Шостки. Заробітки за так званої робітничо-селянської влади до 1941 року не дозволяли “заощадити щось на чорний день, не те що купити хоч один грам золота. Як не експлуатували кролевчан Риндіни, Терещенки чи Довгорукі, але в той час кролевчани зі своїх мізерних заробітків могли бодай дещо заощадити”. Ці заощадження, зроблені за царського режиму, дозволили декому вижити в 1933 - 1934 роках, під час голодомору, коли можна було поміняти їх в Кролевецькому Торгсині на хліб та борошно.

Донька кролевецької ткалі розповіла про свою матір Отрох (Любиву) Марію Афанасіївну з династії ткачів, яка вимушена була в 1932 р. покинути ткацтво і піти працювати в колгосп, щоб заробити хоча б лантух збіжжя. Коли донька принесла на поле матері поїсти (батько, працюючи на залізниці, приніс цього дня пайок) колгоспники обступили її і дивилися як жінка їсть. У Марії Афанасіївни тряслися руки, а донька запам’ятала це на все своє життя.

Потрібно дослідити маловідоме нам ткацтво, тому що замало черпати інформацію тільки про те, що, “у дореволюційні часи кролевецький рушник зрощувався сльозами кріпаків, що при підсліпуватих бликунах гнули на поміщиків спини за верстатами”. Кролевецькі ткачі не були кріпаками. Вони були міщанами, і тим більше не гнули спини на поміщиків. Майстри самі набирали учнів. Більш цікавішою є брошура І.П.Корнющенка. Хоча в ній історії кролевецького ткацтва до 1917р. відводиться тільки чотири сторінки, але з використаної літератури видно, що автор до цього питання підійшов більш професійно.

Підводячи підсумки зазначимо, що піднесення кролевецького ткацтва припадає на ХІХ століття - на час розвитку капіталізму в Росії, коли був утворений великий Всеросійський ринок, за якого кролевецькі вироби потрапляли в різні куточки імперії, а згодом і за кордон. А до цього часу розповсюдження кролевецького ткацтва було незначним. В самому місті у 1769р. ткачів всього нараховувалося близько 100, в 1855р. - 150, в 1891 - до 1200, в 1915р. - 1826. Аналізуючи отримані внаслідок пошуку матеріали, автор прийшов до висновку, що таємниця піднесення та розповсюдження кролевецьких ткацьких виробів по всьому світу полягає в тому, що в місті, під час розвитку капіталізму в ХІХст., проходив великий осінній ярмарок, куди з’їзжались з різних місць Російської імперії. Спочатку незначна кількість ткацьких виробів розвозилася купцями по всій імперії. Очевидно швидкий розпродаж їх в різних містах Росії посприяв великому попиту, а значить - зростанню кількості ткачів. За 40 років (з 1855р. по 1895р. ткачів збільшилося у 8 разів (при зростанні населення міста всього в 1,5 рази), а значить зросла кількість виробів. Закриття Кролевецького ярмарку в 1873р., зрозуміло, вплинуло на збут продукції, але не обірвало вже існуючі торговельно-виробничі зв’язки з Кролевцем. В кінці ХІХ - на початку ХХст., як свідчать джерела, вже дуже гостро стояло питання збуту продукції, тобто кількість виробів перевищувала попит. Губернське та повітове Земство всіляко намагалося підтримувати ткачів-кустарів, сприяючи тим самим розвитку кролевецького ткацтва.

Зараз у місті працюють ткацька фабрика “Художнє ткацтво” та професійно-технічне училище, які дивують країни світу своїми виробами. Їх історія не менше цікава, але це вже інша розповідь.



Державні ресурси
Офіційне Інтернет-представництво Президента України

Офіційний портал органів виконавчої влади України

Верховна Рада України. Пошук законодавчих документів.

Інтернет-представництво Сумської обласної державної адміністрації

Сумська обласна рада

Запобігання проявам корупції

ДПА



Доступ до публічної інформації



Статистика

Цікаві посилання




Приймальня

Відповідає вимогам
Valid HTML 4.01 Transitional Valid CSS!

Пошук по сайту Пошук по сайту



версія для друку версія для друку





Погода в Кролевці

Warning: set_magic_quotes_runtime(): It is not safe to rely on the system's timezone settings. You are *required* to use the date.timezone setting or the date_default_timezone_set() function. In case you used any of those methods and you are still getting this warning, you most likely misspelled the timezone identifier. We selected 'Europe/Helsinki' for 'EET/2.0/no DST' instead in /home/krolrda/public_html/engine/inc/mods/linkfeed.php on line 295 Deprecated: Function set_magic_quotes_runtime() is deprecated in /home/krolrda/public_html/engine/inc/mods/linkfeed.php on line 295 Warning: set_magic_quotes_runtime(): It is not safe to rely on the system's timezone settings. You are *required* to use the date.timezone setting or the date_default_timezone_set() function. In case you used any of those methods and you are still getting this warning, you most likely misspelled the timezone identifier. We selected 'Europe/Helsinki' for 'EET/2.0/no DST' instead in /home/krolrda/public_html/engine/inc/mods/linkfeed.php on line 301 Deprecated: Function set_magic_quotes_runtime() is deprecated in /home/krolrda/public_html/engine/inc/mods/linkfeed.php on line 301