Святковий прапор Кролевецького району

ОРГАНИ ВЛАДИ

КРОЛЕВЕЦЬКОГО РАЙОНУ

офіційний сайт

П'ятниця, 23.06.2017 р.
Відомості про район









Райдержадміністрація







Районна рада

Керівництво ради

Виконавчий апарат ради

Депутати

Комісії

Сесії

Звернення громадян

План роботи ради
Районні програми
Сільські ради


Міжнародний літературно-мистецький фестиваль "Кролевецькі рушники"
Міська рада

Керівництво ради

Апарат виконачого комітету міської ради

Депутати

Комісії

Сесії

Графік прийому громадян


Програми міста

Регуляторна політика


Установи району

ЗАПОБІГАННЯ ПРОЯВАМ КОРУПЦІЇ

Закон України "Про засади запобігання і протидії корупції"

Закон України "Про державну службу"

Указ Президента України "Про Національну антикорупційну стратегію на 2011-2015 роки"

Загальні правила поведінки державного службовця

Попередження про спеціальні обмеження, встановлені Законами України "Про державну службу" та "Про боротьбу з корупцією", щодо прийняття на державну службу та проходження державної служби

 

Звіт про проведену роботу з питань запобігання та протидії корупції за 2012 рік

Методичні рекомендації щодо організації роботи з питань запобігання проявів корупції, порядку підготовки та надання аналітичної інформації із зазначеного питання

Перелік посад державних службовців Кролевецької районної державної адміністрації, які працюють у сферах, де існує ризик прояву корупції

План основних заходів Кролевецької районної державної адміністрації щодо запобігання і протидії корупції на 2013 рік

 

 

«АНТИКОРУПЦІЙНІ» ОБМЕЖЕННЯ ЩОДО РОБОТИ БЛИЗЬКИХ ОСІБ



Пункт 1 статті 9 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також прирівняні до них для цілей Закону посадові особи юридичних осіб публічного права, не можуть мати у безпосередньому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути безпосередньо підпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким їм особам. При цьому під безпосереднім підпорядкуванням розуміються відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення або участь у вирішенні питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням. Проте, варто зазначити, що дані обмеження не поширюються на близьких осіб, які безпосередньо підпорядковані один одному у зв'язку з перебуванням кожного з них на виборній посаді, на народних засідателів та присяжних, також осіб, які працюють у сільських населених пунктах (крім тих, що є районними центрами), гірських населених пунктах, та які працюють в галузі освіти, науки, культури, охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, соціального захисту, крім державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.



НОВЕ АНТИКОРУПЦІЙНЕ ЗАКОНОДАВСТВО НАБИРАЄ ЧИННОСТІ



25 жовтня 2014 року відбулося офіційне оприлюднення шляхом опублікування у газеті Верховної Ради України «Голос України» антикорупційних законів – «Про запобігання корупції», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про засади антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів».

Так, Закон України «Про засади антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки» набрав чинності в день, наступний за днем опублікування, тобто 26 жовтня 2014 року. Він офіційно проголошує розв’язання проблеми корупції одним із пріоритетів для українського суспільства на сьогоднішньому етапі розвитку держави та визначає першочергові заходи із запобігання та протидії корупції, що повинні створити основу для подальшого проведення реформи у цій сфері.

Закон України «Про запобігання корупції» набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності – з 26 квітня 2015 року. Цей Закон визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України», який визначає правові основи його організації та діяльності, набере чинності через три місяці з дня його опублікування, тобто 25 січня 2015 року.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів» набере чинності через місяць з дня його опублікування, тобто з 25 листопада 2014 року.

Варто зазначити, пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що з дня введення в дію останнього, з 26 квітня 2015 року, втрачають чинність Закони України «Про засади запобігання і протидії корупції» та Закон України «Про правила етичної поведінки».



УНИКНЕННЯ КОНФЛІКТУ ІНТЕРЕСІВ ЯК ВИМОГА АНТИКОРУПЦІЙНОГО ЗАКОНОДАВСТВА



Основним завданням державного службовця є неупереджене виконання своїх службових обов’язків, беззаперечне дотримання приписів чинного законодавства. З цією метою стаття 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» надає чітке визначення поняття «конфлікту інтересів», яке становить собою суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень. Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадові особи юридичних осіб публічного права, особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги, зокрема, нотаріуси, аудитори,арбітражні керуючі, повинні вживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно у письмовій формі повідомляти керівника про наявність конфлікту інтересів. Конкретні порядок та способи врегулювання наявних конфліктів інтересів у діяльності вищезазначених осіб встановлюються нормативно-правовими актами, що визначають повноваження органів державної влади, органів місцевого самоврядування, порядок надання окремих видів державних послуг та провадження інших видів діяльності, пов'язаних із виконанням функцій держави, місцевого самоврядування. Крім того, антикорупційне законодавство України встановлює ряд спеціальних обмежень, які за своєю суттю є превентивними заходами виникнення конфлікту інтересів. Так, стаття 9 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» встановлює неможливість перебування у безпосередньому підпорядкуванні близьких осіб, 15-денний строк для добровільного усунення даного порушення, протилежному разі відповідні особи або близькі їм особи в місячний строк з моменту виникнення обставин підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає безпосереднє підпорядкування. У випадку неможливості такого переведення особа, яка перебуває у підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади.

Отже, конфлікт інтересів – ситуація, яка повинна виключатися у діяльності встановленого законом кола осіб задля законного, неупередженого та відкритого виконання своїх службових обов’язків, дотримання прав, свобод та законних інтересів громадян, встановлених Конституцією України та Конвенцією про захист прав та основоположних свобод 1950 року.



ПЕРЕВІРКОЮ ДОСТОВІРНОСТІ ЗАЗНАЧЕНИХ У ДЕКЛАРАЦІЯХ ВІДОМОСТЕЙ ЗАЙМАТИМУТЬСЯ ПОДАТКОВІ ОРГАНИ



Відповідно до нової редакції частин дев’ятої і десятої статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», які набирають чинності з 1 січня 2015 року, перевіркою достовірності зазначених у декларації відомостей займатиметься центральний органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, визначеному цим органом.

Для здійснення перевірки достовірності зазначених у декларації відомостей державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, інша юридична особа публічного права протягом десяти днів з дня одержання декларації від суб’єкта декларування надсилає її копію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.



ЗМІНИ В АНТИКОРУПЦІЙНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ, ЯКІ СТОСУЮТЬСЯ ВСІХ СУБ’ЄКТІВ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА КОРУПЦІЙНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ



13.05.2014 року Верховною Радою України прийнято та 04.06.2014 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України" (далі - Закон), яким внесені окремі зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Цивільно-процесуального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України, Закону України "Про звернення громадян", Закону України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України", Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Так, згідно внесеним змінам до статті 12 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", які набирають чинності з 1 січня 2015 року, перевірка достовірності зазначених у декларації відомостей здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Для здійснення перевірки достовірності зазначених у декларації відомостей орган протягом десяти днів з дня одержання декларації від суб'єкта декларування надсилає її копію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, під час проведення перевірки достовірності зазначених у декларації відомостей має право одержувати інформацію або копії необхідних документів щодо зазначених відомостей в межах своїх повноважень. У разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, письмово повідомляє про це спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції, а також керівника органу, в якому працює відповідний суб'єкт декларування. Подання завідомо недостовірних відомостей в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру є підставою для притягнення суб'єкта декларування до дисциплінарної, адміністративної відповідальності, в порядку, визначеному законодавством.

Згідно статті 172-6 КУАП, з внесеними змінами, подання завідомо недостовірних відомостей у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, передбаченої Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" тягне за собою накладення штрафу від ста п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Попередньою редакцією статті штраф у розмірі від десяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян застосовувався лише за неподання або несвоєчасне подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру.

Також вищезазначеним Законом посилено кримінальну відповідальність за злочини передбачені розділом XVII Кримінального кодексу України, згідно внесеним змінам до ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), санкція ч.1 статті передбачає штраф від однієї тисячі до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк від трьох до шести місяців, або позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Попередня редакція санкції ч.1 вищезазначеної статті передбачала лише штраф від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років.

Законом передбачено механізми конфіскації коштів, отриманих злочинним шляхом державними службовцями (спеціальна конфіскація).

Ще однією надзвичайно важливою новацією стало внесення змін до статті 20 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", яка надає можливість громадянам повідомляти органи влади про корупцію в анонімному порядку. Анонімне повідомлення про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" підлягає розгляду у термін не більше п'ятнадцяти днів від дня його отримання, якщо наведена у ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені. Якщо у вказаний термін перевірити інформацію, що міститься в повідомленні, неможливо, керівник відповідного органу або його заступник продовжують термін розгляду повідомлення до тридцяти днів від дня його отримання.

У разі підтвердження викладеної у повідомленні інформації про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" керівник відповідного органу вживає заходів щодо припинення виявленого порушення, усунення його наслідків та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності, а у випадках виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення також інформує спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.

Розгляд анонімного повідомлення відбувається не згідно Закону України "Про звернення громадян", а згідно Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Особи, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, перебувають під захистом держави. За наявності загрози життю, житлу, здоров'ю та майну осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, або їх близьких осіб, у зв'язку із здійсненим повідомленням про порушення вимог цього Закону, правоохоронними органами до них можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені Законом України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві".

Окрім зазначеного, цей закон передбачає зобов'язання українськими банками надавати інформацію податковим органам щодо вказаних у декларації відомостей при проведенні їх перевірки. Водночас органи доходів і зборів та Військові служби правопорядку позбавляються повноважень складання протоколів про адміністративні корупційні правопорушення.

До того ж 20.05.2014 року Міністерство фінансів України спільно з Міністерством юстиції України прийняло наказ № 586/784/5 «Про затвердження Порядку здійснення логічного та арифметичного контролю декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру», яким встановлюється порядок здійснення логічного та арифметичного контролю декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру. Цей наказ набрав чинності 20.06.2014.

Так, даний наказ визначає процедуру здійснення уповноваженими підрозділами (особами) логічного та арифметичного контролю декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (далі - декларація), а також пов’язаного з цим комплексу заходів, які здійснюються за його результатами протягом тридцяти днів з дня подання декларації. Вказана перевірка здійснюватиметься у 3 етапи. Перший етап контролю декларації полягає у проведенні її логічного та арифметичного контролю. Логічний контроль декларації здійснюється шляхом перевірки логічності повноти та співвідношення між собою зазначених у декларації відомостей, а арифметичний контроль декларації щодо зазначених у декларації відомостей здійснюється шляхом перевірки:

1) правильності зазначення у позиції 5 декларації відомостей про загальну суму сукупного доходу суб’єкта декларування та членів його сім’ї;

2) правильності зазначення у позиціях 21, 22 декларації перерахованих у гривні сум доходів суб’єкта декларування та членів його сім’ї, одержаних (нарахованих) в іноземній валюті з джерел за межами України.

Другий етап здійснення контролю декларації проводиться у випадку виявлення за результатами логічного та арифметичного контролю помилок щодо зазначених у декларації відомостей або необхідності отримання пояснень стосовно таких відомостей і полягає у невідкладному інформуванні уповноваженим підрозділом суб’єкта декларування про виявлені логічні та/або арифметичні помилки за результатами першого етапу контролю.

Третій етап здійснення контролю декларації проводиться у разі ненадання суб’єктом декларування у п’ятиденний строк письмового пояснення та/або виправленої декларації або надання у вказаному поясненні неповної інформації чи неповного виправлення виявлених помилок у повторно поданій декларації і полягає у підготовці та надсиланні уповноваженим підрозділом до державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності запитів щодо відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.

Звертаємо увагу на те, що у разі встановлення за результатами логічного та арифметичного контролю ознак правопорушення, уповноважений підрозділ (особа) письмово повідомляє про це керівника державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, його апарату, органу місцевого самоврядування, іншої юридичної особи публічного права та правоохоронні органи.



ЗА ПОДАННЯ ЗАВІДОМО НЕДОСТОВІРНИХ ВІДОМОСТЕЙ У ДЕКЛАРАЦІЇ - ДО АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ



З 4 червня 2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв’язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України».

Підпунктом 1 пункту 1 розділу І цього Закону статтю 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення доповнено частиною третьою, відповідно до якої за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, передбаченої Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», наступатиме адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу від ста п’ятдесяти (2550 гривень) до трьохсот (5100 гривень) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.



ЧИ МАЄ ПРАВО ДЕРЖАВНИЙ СЛУЖБОВЕЦЬ ЧИ ПОСАДОВА ОСОБА ОРГАНУ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЗАЙМАТИСЬ МЕДИЧНОЮ ПРАКТИКОЮ НА УМОВАХ СУМІСНИЦТВА?



Відповідно до пункту першого частини першої статті 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» державним службовцям та посадовим особам органів місцевого самоврядування забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Тобто, державним службовцям та посадовим особам органів місцевого самоврядування забороняється займатися підприємницькою діяльністю та сумісництвом, окрім сумісництва, що пов’язане із викладацькою, науковою і творчою діяльністю, медичною практикою, інструкторською та суддівською практикою із спорту.



ЗА НЕОПРИЛЮДНЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ, ЗАЗНАЧЕНИХ У ДЕКЛАРАЦІЇ ПРО МАЙНО, ДОХОДИ, ВИТРАТИ І ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ФІНАНСОВОГО ХАРАКТЕРУ ЗА МИНУЛИЙ РІК, ПЕРЕДБАЧЕНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ



Відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» відомості, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік Президента України, Голови Верховної Ради України, народних депутатів України, Прем’єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, Голови та суддів Конституційного Суду України, Голови та суддів Верховного Суду України, голів та суддів вищих спеціалізованих судів України, Генерального прокурора України та його заступників, Голови Національного банку України, Голови Рахункової палати, Голови та членів Вищої ради юстиції, членів Центральної виборчої комісії, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови та членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, перших заступників та заступників міністрів, заступників міністрів - керівників апаратів, керівників інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та їх заступників, членів колегіальних державних органів (комісій, рад), сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті (у разі її утворення), районної, обласної ради та їх заступників, керівників виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад та їх заступників, секретаря сільської, селищної, міської ради, підлягають оприлюдненню протягом 30 днів з дня їх подання на офіційному веб-сайті відповідного державного органу чи органу місцевого самоврядування на строк не менше одного року. У разі відсутності офіційного веб-сайту такі відомості оприлюднюються шляхом опублікування в офіційних друкованих виданнях відповідних державних органів та органів місцевого самоврядування протягом 30 днів з дня подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру. Оприлюдненню підлягають усі відомості, зазначені в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, крім відомостей, що віднесені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» до інформації з обмеженим доступом.



ЗМІНИ ДО АНТИКОРУПЦІЙНОГО ЗАКОНОДАВСТВА, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ПОСАДОВИХ ОСІБ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА



09 червня 2013 року набрав чинності Закон України № 224-VI від 14.05.2013 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державної антикорупційної політики», який вніс багато уточнень та доповнень у діючий Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» № 3206-VI від 07.04.2011 (надалі - Закон про корупцію).

Одна із головних змін – це віднесення всіх посадових осіб юридичних осіб публічного права до суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення. Так, підпункт «а» пункту 2 частини 1 статті 4 Закону про корупцію (з врахуванням внесених змін) вказує, що посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені в пункті 1 частини першої цієї статті, прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Цивільне законодавство відносить до юридичних осіб публічного права всі підприємства, установи та організації, які утворені розпорядчими актами Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Отже, з дати набрання чинності змін до Закону про корупцію вказані вище підприємства стали суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення.

Раніше під дію антикорупційного законодавства стовідсотково підпадали тільки ті посадові особи юридичних осіб публічного права, які одержували заробітну плату за рахунок державного або місцевого бюджету (підпункт «а» пункту 2 частини 1 статті 4 Закону про корупцію - у «старій» редакції).

Звертаємо увагу, що мова в законі йде не про всіх працівників юридичних осіб публічного права, а саме про посадових осіб.

При цьому зазначаємо, що для вирішення питання щодо визначення поняття «посадова особа» головним критерієм віднесення особи до кола посадових осіб є наявність в неї організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій.

Відповідно до судової практики, яка склалася і знайшла своє відображення у відповідному узагальненні Верховного Суду України (постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 5 «Про судову практику у справах про хабарництво»), організаційно-розпорядчими обов’язками є обов’язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо). У той же час під адміністративно-господарськими обов’язками розуміються обов’язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.

Закон про корупцію передбачає для посадових осіб юридичних осіб публічного права низку обмежень та заборон.



ПОДАННЯ ДЕКЛАРАЦІЙ ПРИ ЗВІЛЬНЕННІ З ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ



Згідно із останніми змінами до Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", а саме до статті 12, суб’єкти декларування, які звільняються або іншим чином припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Суб’єкти декларування, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язані протягом одного року подавати за своїм останнім місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, визначеними Законом.

Суб’єкти декларування - особи, зазначені в пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», які зобов’язані подавати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (ст.1).



ОБМЕЖЕННЯ ЩОДО ОСІБ, ЯКІ ЗВІЛЬНИЛИСЯ З ПОСАД ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ



Статтею 10 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» передбачено три види обмежень щодо осіб, які звільнилися з посад або припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, які належать до загальновизнаних міжнародних антикорупційних стандартів, та мають визначений строк дії, а саме один рік з моменту припинення служби.
Такий відносно нетривалий строк є найбільш оптимальним з огляду на неприпустимість встановлення надмірних обмежень для громадян, які звільнилися з державних органів чи органів місцевого самоврядування. З іншого боку, такий строк є достатнім аби усунути або значно послабити можливості особи недобросовісно використовувати своє попереднє службове становище.

Першим видом обмежень передбачених статтею 10 вказаного закону є заборона особам, які припинили службу, укладати трудові договори (контракти) або вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності з підприємствами, установами чи організаціями незалежно від форми власності, якщо такі особи протягом року до дня припинення виконання функцій держави або місцевого самоврядування здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих підприємств, установ чи організацій.

Наступним видом обмежень, передбачених для осіб, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, є заборона розголошувати або використовувати в інший спосіб у своїх інтересах інформацію, яка стала їм відома у зв'язку з виконанням службових повноважень, крім випадків, установлених законом. Вказане обмеження запобігатиме недобросовісному використанню особою конкретної інформації, отриманої при виконанні службових обов'язків, в приватних інтересах. Адже не виключені випадки, коли перебуваючи на службі, особа отримує певну офіційну інформацію, яка в подальшому може бути використана нею на користь майбутнього роботодавця або в процесі безпосереднього здійснення тієї чи іншої приватної практики.

Ще одне обмеження полягає у забороні особам, які припинили службу, представляти інтереси будь-якої особи у справах, у тому числі в тих, що розглядаються в судах, в яких іншою стороною є орган, в якому вони працювали. Зазначене обмеження сприятиме запобіганню недобросовісному використанню колишнім службовцем своїх зв'язків при здійсненні ним представницької діяльності.

Отже, особа, яка звільнилася з посади або припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, повинна дотримуватися протягом одного року усіх вище перелічених обмежень.

 



Державні ресурси
Офіційне Інтернет-представництво Президента України

Офіційний портал органів виконавчої влади України

Верховна Рада України. Пошук законодавчих документів.

Інтернет-представництво Сумської обласної державної адміністрації

Сумська обласна рада

Запобігання проявам корупції

ДПА



Доступ до публічної інформації



Статистика

Цікаві посилання




Приймальня

Відповідає вимогам
Valid HTML 4.01 Transitional Valid CSS!

Пошук по сайту Пошук по сайту



версія для друку версія для друку





Погода в Кролевці

Deprecated: Function set_magic_quotes_runtime() is deprecated in /home/krolrda/public_html/engine/inc/mods/linkfeed.php on line 295 Deprecated: Function set_magic_quotes_runtime() is deprecated in /home/krolrda/public_html/engine/inc/mods/linkfeed.php on line 301